підлеглий

підлеглий
-а, -е.
1) Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь.
2) у знач. ім. підле́глий, -лого, ч.; підле́гла, -лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого-небудь або в адміністративній залежності від когось.
3) рідко. Який міститься під чим-небудь, поруч із чимось або навколо чогось.
4) діал. Прілий, зіпрілий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "підлеглий" в других словарях:

  • відлеглий — а, е, рідко. Те саме, що віддалений 2) …   Український тлумачний словник

  • непідлеглий — а, е. Який не залежить від кого , чого небудь, не підпорядковується комусь, чомусь …   Український тлумачний словник

  • відлеглий — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • непідлеглий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • підлеглий — 1 прикметник підпорядкований підлеглий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину …   Орфографічний словник української мови

  • субалтерн — Субалтерн: підвладний, підлеглий [VI] підлеглий [21] …   Толковый украинский словарь

  • відлегло — Присл. до відлеглий …   Український тлумачний словник

  • дикастерія — ї, ж. 1) Старогрецький суд присяжних. 2) Підлеглий єпископові духовний суд …   Український тлумачний словник

  • надприродний — а, е. 1) Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити у природний спосіб; не підлеглий законам природи. 2) Який перевищує звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого небудь; незвичайний …   Український тлумачний словник

  • непідлеглість — лості, ж. Абстр. ім. до непідлеглий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»